Заповідна справа в Україні. Том 14. Випуск 2. 2008. С. 19-22.
Перші відомості про птахів Середнього Придніпров’я можна знайти ще в роботах відомого зоолога К.Ф. Кесслера, який проводив дослідження на території тогочасної Київської губернії. У 1844 р. він здійснив подорож по Дніпру від Києва до Черкас (Кесслер, 1882). Деяка інформація про птахів Канівщини є в книзі М.О. Мензбіра (1918).
Систематичні дослідження орнітофауни створеного у 1923 р. заповідника та його околиць розпочав М.В. Шарлемань. У липні-серпні 1926 р. він побував тут разом з А.К. Шепе, в результаті чого було опубліковане невелике повідомлення (Шарлемань, Шепе, 1928). Дослідження були продовжені восени 1931 р. М.В. Шарлеманем та С.Д. Лубкіним. За підсумками цих двох експедицій опублікований перший список орнітофауни, який налічував 129 видів (Шарлемань, 1933).
У передвоєнні роки птахів Канівського заповідника, передусім водоплавних, вивчає О.Б. Кістяківський. На жаль, його дані не були опубліковані, а музейні збори згоріли під час війни. Частково матеріали О.Б. Кістяківського були використані О.П. Кришталем (1947) при написанні зведення по Канівському біогеографічному заповіднику. Хоча по птахах він наводить лише короткий нарис практично без конкретної інформації про чисельність і поширення окремих видів.
Орнітологічні дослідження в заповіднику активізувалися в повоєнні роки. З 1947 р. тут працює Л.О. Смогоржевський. До 1950 р. був зібраний великий матеріал по орнітофауні, на основі якого була захищена дипломна робота, а згодом опубліковане перше капітальне зведення по птахах Канівського заповідника (Смогоржевский, 1952). Наукова діяльність Л.О. Смогоржевського була пов’язана з Канівським заповідником ще півстоліття. Проводили дослідження на його базі й інші відомі українські орнітологи, зокрема – М.А. Воїнственський, О.Б. Кістяківський. Зібрані корифеями української орнітології матеріали знайшли відображення у численних публікаціях, в тому числі – в цілому ряді широко відомих монографій (Воинственский, 1949; Дементьев и др., 1954; Кістяківський, 1957; Смогоржевський, 1959, 1979 та ін.).
Оскільки з 1939 р. Канівський заповідник був переданий Київському університету ім. Т. Шевченка, тут постійно проводили дослідження студенти та аспіранти університету, були написані численні курсові та дипломні роботи (Смогоржевский, Грищенко, 1993). База практики функціонувала і в 1951–1968 рр., коли заповідник був реорганізований в Учбово-дослідний лісгосп КДУ.
Активну роботу проводять співробітники кафедри зоології хребетних Київського університету. У 1963 р. під керівництвом О.Б. Кістяківського та Л.О. Смогоржевського були розгорнуті роботи по вивченню орієнтації птахів (хомінгу). Класичний напрямок досліджень для польових стаціонарів – живлення та гніздова біологія ряду видів птахів (Евтух, Смогоржевская, 1979; Смогоржевський та ін., 1979; Смогоржевська, 1981; Михалевич и др., 1982; Петриченко, 1983; Корнюшин и др., 1984 та ін.). У 1974–1984 рр. проводилося вивчення міграції птахів у районі Канівського заповідника за методикою Е.В. Кумарі (Бабенко, Смогоржевский, 1978; Згерская и др., 1978; Петриченко, 1992). З 1982 р. вивчалася інфікованість птахів заповідника вірусом грипу. О.М. Цвелих протягом кільком років досліджував швидкість польоту птахів. Під керівництвом В.В. Серебрякова багато років проводилося кільцювання птахів, вивчення їх добової активності та поведінки на водопої (Серебряков, 1979; Грищенко, Серебряков, 1993; Горобець, Серебряков, 2007). Опубліковані дані по поширенню та екології окремих видів та груп птахів (Згерская и др., 1980; Цвелых, 1980, 1981, 1982; Смогоржевський, Смогоржевська, 1981; Лопарев, Цвелых, 1983 та ін.).
У 1970–1980-х рр. Л.О. Смогоржевським та Л.І. Смогоржевською проводилися детальні дослідження гніздової біології синантропних та напівсинантропних птахів Канівського заповідника. Всього були зібрані дані по 20 видах (Смогоржевский, Смогоржевская, 1986а, 1986б, 1987, 1988, 1989, 1990).
Після відновлення заповідника у 1968 р. орнітологічні дослідження проводилися і його співробітниками – М.Н. Євтушевським, С.С. Ловковим, брали участь у вивченні птахів й інші працівники. Зібрані ними матеріали відображені у “Літописі природи” Канівського заповідника та цілому ряді публікацій (Евтушевский, 1981, 1987 та ін.). З 1987 р. в заповіднику працює автор цих рядків, з 1994 р. – Є.Д. Яблоновська-Грищенко. З 1989 р., ще учнем Канівської школи № 6, до досліджень птахів району Канівського заповідника долучився М.Н. Гаврилюк, нині директор Інституту природничих наук Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького.
Протягом останніх десятиріч орнітологічні дослідження проводилися за кількома основними напрямками.
1. Фауністичні дослідження. Проведена інвентаризація орнітофауни приєднаних до заповідника у 1986 р. нових територій. У 1989 р., як підсумок багаторічних досліджень, була опублікована спільна робота науковців заповідника та Київського університету – анотований список хребетних тварин Канівського заповідника (Горошко и др., 1989). У подальші роки проводився постійний моніторинг стану орнітофауни заповідника та прилеглих територій. Вивчалося також населення птахів грабової діброви та лучно-степових ділянок (Грищенко, 1994, 1996). Проведений аналіз орнітофауни Канівського заповідника (Грищенко, 2003а), виявлений цілий ряд змін у фауні та населенні птахів (Грищенко, 2003б, 2008). Особлива увага у фауністичних дослідженнях приділялася реєстрації нових, рідкісних та маловивчених видів (Грищенко та ін., 1994, 1998, 2003; Гаврилюк та ін., 2005).
На вересень 2008 р. орнітофауна Канівського природного заповідника нараховує 234 види, що становить більше половини фауни птахів України. 97 видів гніздяться на території заповідника, 10 – гніздилися раніше, 26 – гніздяться в околицях заповідника і зустрічаються на його території, 83 види належать до пролітних і зимуючих, 18 – до залітних. 28 видів птахів, відмічених на території Канівського заповідника, занесені до Червоної книги України. З них 2 гніздяться, 16 – регулярно зустрічаються під час міграцій та зимівлі. 4 види птахів відносяться до глобально загрожуваних, два з них гніздяться. 206 видів птахів заповідника перебувають під охороною Бернської конвенції, 101 – Боннської, 39 – Вашингтонської (CITES).
2. Вивчення міграцій та зимівель птахів. Проводилися систематичні дослідження фенології міграцій (Грищенко, 1996, 1998; Грищенко, Гаврилюк, 2000), особливостей міграцій окремих видів та груп птахів (Грищенко, 1992, 2001, 2006). З 1997 р. ведеться щорічне кільцювання пташенят жовтоногого мартина (Larus cachinnans) у колонії на хвилерізі біля Канівської ГЕС. Всього на даний час закільцьовано 3581 пташеня, одержано 250 повідомлень про знахідки з 18 країн. Отримані дані дали змогу проаналізувати шляхи міграцій та територіальні зв’язки канівських мартинів (Grishchenko, 2003; Грищенко, Яблоновская-Грищенко, 2005). Проводяться регулярні обліки зимуючих водоплавних та навколоводних птахів на Дніпрі в районі заповідника (Грищенко та ін., 1997, 2004; Гаврилюк и др., 2007).
3. Вивчення екології та динаміки чисельності окремих видів птахів. Проводилися багаторічні дослідження поширення, екології та деяких аспектів поведінки орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) у регіоні (Лопарев, Грищенко, 1992; Griљиenko, Gavrilyuk, 1996; Грищенко, Гаврилюк, 1997; Гаврилюк, Грищенко, 1998, 2000; Гаврилюк, 1998, 1999а, 1999б та ін.). Канівський заповідник був віднесений до теритррій міжнародного значення, важливих для збереження птахів (IBA – Important Bird Areas), саме завдяки високій чисельності орлана-білохвоста (Грищенко, 1999а). Вивчалася фенологія та успішність розмноження птахів-дуплогніздників, екологія та динаміка чисельності великого баклана (Phalacrocorax carbo) (Грищенко, 1999б, 2002; Грищенко, Яблоновская-Грищенко, 2008), екологія сірої сови (Strix aluco) (Грищенко, Гаврилюк, 2006) та деяких інших видів. З 1990 р. проводиться вивчення екології та моніторинг чисельності жовтоногого мартина у Канівському Придніпров’ї (Гаврилюк, Грищенко, 1996; Грищенко и др., 1998, 2006; Грищенко, 2008).
4. Популяційні дослідження. Аналіз матеріалів відлову та кільцювання на садибі заповідника дав змогу вивчити особливості статевої та вікової структури популяцій ряду видів лісових птахів (Серебряков, Грищенко, 1993; Грищенко, 1995).
5. З 2002 р. розпочалися біоакустичні дослідження, про що детальніше розповідається в наступній статті.
Бабенко Л.А., Смогоржевский Л.А. (1978): Изучение миграций птиц в Киевском университете. - Вторая всес. конфер. по миграциям птиц. Тез. докл. Алма-Ата: Наука. 1: 81-82.
Воинственский М.А. (1949): Пищухи, поползни, синицы УССР. Биология, систематика, хозяйственное значение. Киев: КГУ. 1-122.
Гаврилюк М.Н. (1998): Про конфліктні міжвидові відносини орланів-білохвостів. - Мат-ли III конфер. молодих орнітологів України. Чернівці. 26-29.
Гаврилюк М.Н. (1999а): Деякі аспекти поведінки та бюджети часу орланів-білохвостів, зимуючих на Середньому Дніпрі. - Запов. справа в Україні. 5 (2): 40-44.
Гаврилюк М. (1999б): Про способи полювання орлана-білохвоста Haliaeetus albicilla. - Екол. аспекти охорони птахів. Львів. 24-26.
Гаврилюк М.Н., Грищенко В.М. (1996): До екології жовтоногого мартина у Канівському Придніпров’ї. - Мат-ли II конфер. молодих орнітологів України. Чернівці. 29-34.
Гаврилюк М.Н., Грищенко В.М. (1998): Екологія орлана-білохвоста в Черкаській області та деякі її зміни. - Вісник Черкаського ун-ту. Сер. прир. науки. Черкаси. 5: 124-130.
Гаврилюк М.Н., Грищенко В.М. (2000): Современное состояние популяции орлана-белохвоста в Среднем Приднепровье. - Беркут. 9 (1-2): 28-38.
Гаврилюк М.Н., Грищенко В.М., Яблоновська-Грищенко Є.Д. (2005): Нові дані про рідкісних та маловивчених птахів Центральної України. - Беркут. 14 (2): 28-37.
Гаврилюк М.Н., Домашевский С.В., Грищенко В.Н. (2007): Особенности зимовки птиц в 2006-2007 гг. в районе Кременчугского водохранилища. - Біологія XXI століття: теорія, практика, викладання. Київ: Фітосоціоцентр. 429-431.
Горобець Л.В., Серебряков В.В. (2007): Видовий склад птахів в місцях водопою в лісових екосистемах. - Біологія XXI століття: теорія, практика, викладання. Київ: Фітосоціоцентр. 196-198.
Горошко О.А., Грищенко В.Н., Згерская Л.П., Лопарев С.А., Петриченко Л.Ф., Ружиленко Н.С., Смогоржевский Л.А., Цвелых А.Н. (1989): Позвоночные животные Каневского заповедника. - Флора и фауна заповедников СССР. Москва. 1-42.
Грищенко В.М. (1992): Чорний лелека у Канівському Придніпров’ї. - Чорний лелека в Україні. Чернівці. 18-19.
Грищенко В.Н. (1994): Структура населения птиц грабовой дубравы Каневского заповедника. - Мат-ли 1-ї конфер. молодих орнітологів України. Чернівці. 70-72.
Грищенко В.Н. (1995): Сезонная динамика поло-возрастной структуры популяции большой синицы в Каневском заповеднике. - Запов. справа в Україні. 1: 48-51.
Грищенко В.Н. (1996а): Сроки прилета скворца в Каневский заповедник и их связь с температурой. - Мат-ли II конфер. молодих орнітологів України. Чернівці. 52-55.
Грищенко В.Н. (1996б): Вплив пожежі на населення птахів лучно-степової ділянки. - Мат-ли II конфер. молодих орнітологів України. Чернівці. 55-57.
Грищенко В.Н. (1998): Изменение сроков прилета некоторых видов птиц в районе Каневского заповедника за последние 30 лет. - Запов. справа в Україні. 4 (2): 49-51.
Грищенко В. (1999а): Канівський заповідник. - IBA-території України: території, важливі для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів. Київ: СофтАРТ. 276-277.
Грищенко В.Н. (1999б): Гніздування великого баклана в Канівському заповіднику. - Запов. справа в Україні. 5 (2): 39-40.
Грищенко В.М. (2001): Міграції білих чапель у районі Канівського заповідника. - Запов. справа в Україні. 7 (2): 29-31.
Грищенко В.Н. (2002): Наблюдения за ночевочным скоплением больших бакланов в Каневском заповеднике. - Запов. справа в Україні. 8 (2): 63.
Грищенко В.М. (2003а): Аналіз орнітофауни Канівського заповідника. - Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття. (Мат-ли конфер., присвяч. 80-річчю Канівського природного заповідника, м. Канів, 9-11 вересня 2003 р.). 206-207.
Грищенко В.М. (2003б): Зміни в орнітофауні Канівського заповідника за період його існування. - Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття. (Мат-ли конфер., присвяч. 80-річчю Канівського природного заповідника, м. Канів, 9-11 вересня 2003 р.). Канів. 207-209.
Грищенко В.Н. (2006): Миграции куликов на Днепре в районе Каневского заповедника. - Запов. справа в Україні. 12 (1): 56-63.
Грищенко В.Н. (2008): Зміни у фауні та населенні птахів Канівського заповідника та його околиць. - Запов. справа в Україні. 14 (1): 41-44.
Грищенко В.Н., Бучко В.В., Гаврилюк М.Н., Скильский И.В. (1998): Характеристика некоторых оологических показателей крупных видов чаек лесостепи Украины. - Актуальные проблемы оологии. Липецк. 51-52.
Грищенко В.М., Гаврилюк М.Н. (1997): Гніздування орлана-білохвоста у Канівському заповіднику. - Запов. справа в Україні. 3 (1): 45.
Грищенко В.Н., Гаврилюк М.Н. (2006): Материалы по экологии серой неясыти в Каневском заповеднике. - Запов. справа в Україні. 12 (2): 51-53.
Грищенко В.М., Гаврилюк М.Н., Лопарьов С.О., Яблоновська Є.Д. (1994): Матеріали по рідкісних та залітних видах птахів Східної Черкащини. - Беркут. 3 (1): 49-50.
Грищенко В.М., Гаврилюк М.Н., Яблоновська-Грищенко Є.Д. (1997): Зимівля водоплавних та навколоводних птахів на Дніпрі в районі Канівського заповідника у 1987-1997 рр. - Запов. справа в Україні. 3 (1): 41-44.
Грищенко В.М., Гаврилюк М.Н., Яблоновська-Грищенко Є.Д. (2004): Зимівля водоплавних та навколоводних птахів на Дніпрі в районі Канівського заповідника у 1998-2004 рр. - Запов. справа в Україні. 10 (1-2): 62-65.
Грищенко В.Н., Гаврилюк М.Н., Яблоновская-Грищенко Е.Д. (2006): Динамика численности чайки-хохотуньи в колонии у Каневской ГЭС в 1991-2006 гг. - Авіфауна України. 3: 59-64.
Грищенко В.М., Лопарев С.О., Гаврилюк М.Н., Яблоновська-Грищенко Є.Д. (1998): Птахи Червоної книги України у Канівському заповіднику та його околицях. - Запов. справа в Україні. 4 (2): 70-74.
Грищенко В.М., Лопарев С.О., Гаврилюк М.Н., Яблоновська-Грищенко Є.Д. (2003): Нові дані про рідкісних та залітних птахів Канівського заповідника та його околиць. - Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття. Канів. 209-211.
Грищенко В.Н., Серебряков В.В. (1993): Территориальные связи птиц Каневского заповедника. - Підсумки 70-річної діяльності Канівського заповідника та перспективи розвитку заповідної справи в Україні: Мат-ли конфер., вересень 1993 р., м. Канів. Канів. 48.
Грищенко В.Н., Яблоновская-Грищенко Е.Д. (2005): Каневская чайка-хохотунья загнездилась в Польше. - Беркут. 14 (1): 139-141.
Грищенко В.Н., Яблоновская-Грищенко Е.Д. (2008): Большой баклан в Каневском заповеднике. - Бранта. 11: 23-28.
Дементьев Г.П., Гладков Н.А., Судиловская А.М., Спангенберг Е.П., Бёме Л.Б., Волчанецкий И.Б., Воинственский М.А., Горчаковская Н.Н., Корелов М.Н., Рустамов А.К. (1954): Птицы Советского Союза. М.: Сов. наука. 5: 1-804.
Евтух Н.С., Смогоржевская Л.И. (1979): Особенности питания птенцов обыкновенного скворца. - Экология гнездования птиц и методы ее изучения. Самарканд. 78-79.
Евтушевский Н.Н. (1981): Некоторые условия существования колониальных околоводных птиц в зоне влияния Каневской ГЭС. - Научные основы обследования колониальных гнездовий околоводных птиц. М.: Наука. 48-49.
Евтушевский Н.Н. (1987): Фауна Черкасщины (Методические рекомендации по охране, изучению, хозяйственному использованию). Черкассы. 1-86.
Згерская Л.П., Федорок В.Г., Цвелых А.Н. (1978): Миграции водоплавающих птиц в районе Каневского заповедника. - Вторая всес. конфер. по миграциям птиц. Тез. докл. Алма-Ата: Наука. 2: 61-62.
Згерская Л.П., Цвелых А.Н., Федорок В.Г. (1980): Влияние антропогенного фактора на колониальность гнездования куликов. - Новое в изуч., биологии и распростр. куликов. М. 60-61.
Кесслер К.Ф. (1882): Отчет о путешествии по Днепру в 1844 г. - Тр. Петерб. об-ва естествоисп. 13 (1): 55-72.
Кістяківський О.Б. (1957): Фауна України. Птахи. Київ: АН УРСР. 4: 1-432.
Корнюшин А.В., Петрусенко А.А., Смогоржевский Л.А. (1984): Наземные моллюски в пище птенцов скворца. - Вестн. зоол. 5: 86-88.
Лопарев С.А., Грищенко В.Н. (1992): Зимовки орлана-белохвоста на Среднем Днепре. - Беркут. 1: 62-64.
Лопарев С.А., Цвелых А.Н. (1983): Хищные птицы района Каневского заповедника. - Экология хищных птиц. Москва: Наука. 164-166.
Мензбир М.А. (1918): Птицы России. Москва. 1: 1-224.
Михалевич О.А., Смогоржевская Л.И., Смогоржевский Л.А. (1982): Некоторые аспекты оологии синиц. - Пробл. общей и мол. биологии. 1: 110-120.
Петриченко Л.Ф. (1983): О питании птенцов сорокопута-жулана. - Вестн. зоол. 1: 79-82.
Петриченко Л.Ф. (1992): Динамика пролета чайковых птиц в районе Каневского заповедника. - Сез. миграции птиц на терр. Украины. Киев: Наукова думка. 113-122.
Серебряков В.В. (1979): Суточная активность птиц Каневского заповедника на водопое в гнездовой период. - Экология гнездования птиц и методы ее изучения. Самарканд. 190-192.
Серебряков В.В., Грищенко В.М. (1993): Статево-вікова структура популяцій лісових птахів Канівського заповідника. - Підсумки 70-річної діяльності Канівського заповідника та перспективи розвитку заповідної справи в Україні: Мат-ли конфер., вересень 1993 р., м. Канів. Канів. 68-70.
Смогоржевська Л.І. (1981): До біології великої синиці (Parus major) в Канівському заповіднику. - Вісник Київ. ун-ту. Біологія. 23: 76-79.
Смогоржевский Л.А. (1952): Орнитофауна Каневского биогеографического заповедника и его окрестностей. - Тр. Канівського біогеогр. зап-ка. 9: 101-187.
Смогоржевський Л.О. (1959): Рибоїдні птахи України. Київ: КДУ. 1-122.
Смогоржевський Л.О. (1979): Фауна України. Птахи. 5 (1): 1-188.
Смогоржевский Л.А., Грищенко В.Н. (1993): История изучения орнитофауны Каневского заповедника. - Підсумки 70-річної діяльності Канівського заповідника та перспективи розвитку заповідної справи в Україні: Мат-ли конфер., вересень 1993 р., м. Канів. Канів. 71-73.
Смогоржевский Л.А., Петрусенко А.А., Варивода Т.В., Евтух Н.С., Смогоржевская Л.И. (1982): Сравнительная характеристика объектов питания птенцов скворца первых и вторых выводков. - Вестн. зоол. 4: 59-62.
Смогоржевський Л.О., Смогоржевська Л.І. (1981): Взаємовідношення птахів синантропного і лісового комплексів. - Вісник Київ. ун-ту. Біологія. 23: 74-75.
Смогоржевский Л.А., Смогоржевская Л.И. (1986а): Синантропные птицы Каневского заповедника (Сообщение 1). - Деп. в ВИНИТИ 4.06.1986 г. № 4067-В86. 1-187.
Смогоржевский Л.А., Смогоржевская Л.И. (1986б): Синантропные птицы Каневского заповедника и факторы, влияющие на их численность. - Изучение птиц СССР, их охрана и рац. использование: Тез. докл. 1-го съезда ВОО и IX Всесоюзн. орнитол. конфер. 2: 247-248.
Смогоржевский Л.А., Смогоржевская Л.И. (1987): Синантропные птицы Каневского заповедника (Сообщение 2). - Деп. в ВИНИТИ 7.12.1987 г. № 8591-В87. 1-138.
Смогоржевский Л.А., Смогоржевская Л.И. (1988): Синантропные и полусинантропные птицы Каневского заповедника (Сообщение 3). - Деп. в ВИНИТИ 22.04.1988 г. № 3134-В88. 1-111.
Смогоржевский Л.А., Смогоржевская Л.И. (1989): Синантропные и полусинантропные птицы Каневского заповедника (Сообщение 4). - Деп. в ВИНИТИ 19.06.1989 г. № 4290-В89. 1-80.
Смогоржевский Л.А., Смогоржевская Л.И. (1990): Синантропные и полусинантропные птицы Каневского заповедника (Сообщение 5). - Деп. в ВИНИТИ 11.05.1990 г. № 2576-В90.
Смогоржевський Л.О., Смогоржевська Л.І., Петрусенко О.О. (1979): Живлення пташенят повзика в Канівському заповіднику. - Вісник Київ. ун-ту. Біологія. 21: 69-72.
Цвелых А.Н. (1980): Гнездо кулика-сороки на дереве. - Охота и охот. х-во. 6: 12-13.
Цвелых А.Н. (1981): Уплотнение колониальных гнездований околоводных птиц в нижнем бьефе Каневской ГЭС и его причины. - Научные основы обследования колониальных гнездовий околоводных птиц. М.: Наука. 115-116.
Цвелых А.Н. (1982): Наиболее южное гнездования кулика мородунки. - Охота и охот. х-во. 12: 9.
Шарлемань М. (1933): Матеріали до орнітології Державного лісостепового заповідника ім. Т. Шевченка та його околиць. - Журн. біо-зоол. циклу ВУАН. 2 (6): 93-108.
Шарлемань М., Шепе А. (1928): Птахи, що спостерігалися в районі Шевченківського заповідника 28 липня - 18 серпня 1926 р. - Укр. мисливець та рибалка. 4: 23-24.
Grishchenko V. (2003): Migrations of yellow-legged gull Larus cachinnans ringed in the middle Dnieper area, Ukraine. - 4th Confer. of Europ. Ornithol. Union. Chemnitz, Germany 16-21 August 2003. Abstract Volume. Vogelwarte. 42 (1-2): 144.
Griscenko V.N., Gavrilyuk M.N. (1996): Der Seeadler Haliaeetus albicilla am mittleren Dnepr. - Populationsökologie von Greifvogel- und Eulenarten. Halle/Saale. 3: 147-153.