Berkut. 33 (1-2): 63-77. 2024.
doi: 10.5281/zenodo.14980017
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини», Канівський природний заповідник;
вул. Шевченка, 108, м. Канів, Черкаська обл., 19003, Україна
National Taras Shevchenko University of Kyiv, Institute of Biology and Medicine, Kaniv Nature Reserve; Shevchenko str. 108, Kaniv, 19003, Ukraine
Corresponding author: В.М. Грищенко (V.N. Grishchenko), e-mail: aetos.ua@gmail.com
Vitaly Grishchenko https://orcid.org/0000-0002-0872-3444
Eugenia Yablonovska-Grishchenko https://orcid.org/0000-0002-2594-4943
Number and distribution patterns of White Stork (Ciconia ciconia) nests in the central part of Ukraine in 2024. - V.N. Grishchenko, E.D. Yablonovska-Grishchenko. - Berkut. 33 (1-2). 2024. - In 2024, we repeated the complete survey of part of the territory where stork censuses were conducted in 2014–2017. Study area is located within Obukhiv and Boryspil districts of Kyiv region and Cherkasy and Zolotonosha districts of Cherkasy region. In total, we surveyed 240 settlements and grounds between them over an area of 5.25 thousand km2 where found 498 occupied nests of the White Stork. Of these, only 2 nests were located outside of populated localities. Moreover, 40 unoccupied nests were registered. The overall population density made 9.5 breeding pairs/100 km2. The general pattern of nest distribution is related to landscape features. The least of them located in the hilly terrain cut by ravines on the right bank of the Dnipro river: in the most villages there were no nests at all, in others – only 1–2 ones. On the flat left bank, the number of storks was much higher. Five villages here had more than 10 inhabited nests, while on the right bank there was only one. The number of storks in the study area increased by 5.5% from 2014 to 2024. But annual observations on monitoring plots showed that changes over this period have been non-linear. The population first declined for a long time, the continuous recovery began in 2021. The initial number was exceeded only in 2024. During 10 years, a noticeable redistribution of nests happened. Two main trends: concentration in the most favourable locations and dispersal to reduce competition. Three villages have turned out to be a kind of «oases» for storks. They now have over 10 nests, and their numbers have more than doubled. Dispersal was practically not evident in villages where there were few nests (1–5), but in villages with high numbers (6–14) the number of nests decreased. Moreover, the decrease in numbers was all the greater, the higher it was in 2014. The reason for the described changes is primarily the deterioration of the storks’ food supply due to the total plowing of grasslands and the decline of livestock farming. The tendency to dispersal may have been enhanced by severe drought in 2015–2020, which led to a reduction in food supplies and increased competition for it. The number of stork nests on pillars, especially power line poles, continues to grow rapidly. In the study area, their share has already reached 88.0%. Only 7.6% of nests remained on trees, and they became at all rare on other types of supports. 17.1% of nests were built on artificial nesting platforms arranged by people. Breeding success of the White Stork in the study area in 2024 was mediocre. On 16 monitoring plots, birds raised 679 storklings, an average of 2.49 ± 0.11 fledglings per nesting pair and 2.76 ± 0.11 fledglings per successful pair. The proportion of unsuccessful pairs was 9.7 ± 1.9%. These parameters are close to the average long-term values for the Middle Dnipro Area. On the left-bank part of the study area, breeding productivity was higher than on the right-bank part. [Ukrainian].
Key words: monitoring, number dynamics, population density, nest site selection, breeding success, number of fledglings.
У 2024 р. ми провели повторне повне обстеження частини території, де проводилися обліки лелек у 2014–2017 рр. Дослідження проводилися в межах Обухівського та Бориспільського районів Київської області й Черкаського та Золотоніського районів Черкаської області. Загалом обстежено 240 населених пунктів і місцевість між ними на площі 5,25 тис. км2. Виявлено 498 заселених гнізд білого лелеки. З них лише 2 розташовані за межами населених пунктів. Незаселених гнізд знайдено всього 40. Густота населення становить 9,5 гніздових пар/100 км2. Загальний характер розподілу гнізд повʼязаний з особливостями ландшафту. Найменше їх на горбистій порізаній ярами місцевості на правому березі Дніпра: у більшості сіл гнізд нема взагалі, в інших – лише по 1–2. На рівнинному лівобережжі чисельність лелек значно вища. У 5 селах тут налічувалося більше 10 заселених гнізд, на правобережжі – лише в одному. Чисельність білого лелеки в районі досліджень з 2014 р. до 2024 р. виросла на 5,5%. Але щорічні спостереження на моніторингових ділянках показують, що зміни протягом цього періоду йшли нелінійно. Чисельність спочатку протягом тривалого часу скорочувалась, безперервне відновлення популяції почалося з 2021 р. Початкова чисельність була перевищена лише у 2024 р. За 10 років відбувся помітний перерозподіл гнізд. Дві основні тенденції – концентрація їх у найбільш сприятливих місцях і розосередження для зменшення конкуренції. 3 села виявилися своєрідними «оазами» для лелек. У них зараз понад 10 гнізд, чисельність зросла більш як удвічі. Розосередження практично не проявилося в селах, де гнізд було мало (1–5), але в селах із високою чисельністю (6–14) кількість гнізд зменшилась. Причому зниження чисельності виявилося тим більшим, чим вищою вона була у 2014 р. Причина описаних змін – перш за все погіршення кормової бази для лелек внаслідок тотального розорювання луків і пасовищ та занепаду тваринництва. Тенденція до розосередження могла посилюватися впливом сильної посухи, яка приводила до зменшення кількості їжі та зростання конкуренції за неї. Продовжується швидке зростання кількості лелечих гнізд на стовпах, передусім – стовпах електроліній. У районі досліджень частка їх досягла вже 88,0%. Гнізд на деревах залишилося всього 7,6%, на інших типах опор вони взагалі стали рідкістю. На штучних гніздівлях було збудовано 17,1% гнізд. Успішність розмноження білого лелеки в районі досліджень у 2024 р. була посередньою. На 16 моніторингових ділянках птахи виростили 679 лелечат, у середньому 2,49 ± 0,11 пташенят на гніздову пару і 2,76 ± 0,11 – на успішну, неуспішних пар було 9,7 ± 1,9%. Ці параметри близькі до середніх багаторічних показників для регіону Середнього Придніпровʼя. На лівобережній частині району досліджень продуктивність розмноження була вищою, ніж на правобережній.
Ключові слова: моніторинг, динаміка чисельності, густота населення, розміщення гнізд, успішність розмноження, кількість пташенят.