Беркут. Т. 3. Вип. 1. 1994. С. 52-53.

 

ПРИЧИНИ СКОРОЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТI ТА ОХОРОНА ЧОРНОГО ЛЕЛЕКИ НА ПIВНОЧI ЖИТОМИРЩИНИ

С.М. Жила

Number decreasing causes and conservation of the Black Stork in the north of the Zhitomir Region. - S.M Zhila. - Berkut. 3 (?). 1994. - Black Stork is an usual bird species in the wild forests. Draining of the small plots with the nature ecosystems preservation in the neighbourhoods has not negative results. The melioration on the big territories, river stream straightening, destruction of forests, grasslands and bushes near the water bodies lead to the sharp number decreasing. A cause of this is also the negative changes in the structure and species composition of forests. The influence of the human disturbance is discussed. In the north of the Zhitomir Region the Black Stork nests willingly on the artificial hive-logs. The main death cause of nestlings is throwing out of the nest by the adult birds. According to the observations the most effective feeding places during the migration are the fish ponds.
Key words: Black Stork, Ciconia nigra, Zhitomir region, number dynamics, conservation.

Чорний лелека (Ciconia nigra) на сьогоднi досить звичайний птах у глухих лiсах на пiвночi областi, але чисельнiсть тут його за останнi 30 рокiв дещо скоротилась. Осушувальна мелiорацiя вплинула на неї неоднозначно. Достовiрних фактiв зростання чисельностi пiсля проведення осушення нам не вiдомо, однак мелiорацiя незначної дiлянки iз збереженням поблизу природних лiсових екосистем негативних наслiдкiв не має. Осушення ж великих територiй, спрямлення русел рiчок, знищення поблизу водойм лiсу, заплавних лукiв та чагарникiв приводить до рiзкого скорочення чисельностi виду. Дуже негативно на нiй позначається зниження рибних запасiв у рiчках. Створення рибгоспiв сприяє покращенню кормової бази популяцiї. У посушливе лiто, як правило, чорному лелецi легше здобувати рибу, бо при зниженнi рiвня води у водоймах зростає щiльнiсть здобичi в одиницi об'єму, i на здобування їжi птахи затрачають значно менше часу.

Одна важлива i, на перший погляд, непомiтна причина скорочення чисельностi виду проходить повз нашу увагу. Це змiни в структурi i породному складi лiсiв. Як вiдомо, у пiслявоєнний час лiсове господарство перейшло на масове залiснення будь-яких галявин, згарищ, пустошей монокультурами сосни. При цьому залiснювалось навiть багато болiт шляхом нагортання валiв i посадкою сосни на їх вершинах. Рiзко скоротилася мозаїчнiсть угiдь i питома вага листяних порiд. На площах монокультур вiдсутнiй пiдлiсок. Повнота (загущенiсть) насаджень за останнi десятилiття значно зросла. Це приводить до деградацiї трав'яного покриву, пiдвищення кислотностi та зниження родючостi грунтiв. Скоротились рибнi запаси малих рiчок. Бiльшiсть водойм на пiвночi Житомирського Полiсся ще не зазнали скiльки-небудь значного хiмiчного забруднення, i основною причиною зменшення рибних запасiв є спрямлення русел, змiна гiдрологiчного режиму, висихання лознякiв, iнтенсивнi процеси мезо- та олiготрофiкацiї болiт.

Пiсля проведення осушувальних робiт значно збiльшується доступнiсть територiї для транспорту i зростає фактор турбування. Проте це мало впливає на стан популяцiї чорного лелеки. Протягом бiльшої частини гнiздового перiоду в лiсi знаходиться така кiлькiсть комарiв i мошок, що говорити про якiйсь iстотний неспокiй вiд людей, на нашу думку, безпiдставно. Але проведення фотографування, спостереження iз скрадкiв майже завжди призводить до залишення лелеками гнiзда. Причому в деяких випадках птахи назовсiм залишають дану гнiздову дiлянку. В.П. Жежерiн (1961) стверджує, що у Волинськiй областi чорний лелека не дуже обережний птах i не завжди уникає сусiдства з людиною, а також про можливий початок синантропiзацiї виду. З автором можна погодитися в тому, що деякi змiни в екологiї чорного лелеки за останнi десятирiччя безумовно вiдбулися. Вони дали змогу йому заселити новi територiї i в деяких мiсцях збiльшити чисельнiсть (Грищенко, 1992). Але твердження В.П. Жежерiна про спокiйне вiдношення дорослих птахiв до появи поблизу гнiзда людини хибне. Це може приводити до значної загибелi кладок або до залишення гнiзд у наступнi роки. Чорний лелека бiльш полохливий за iнших великих птахiв - сiрого журавля (Grus grus), канюка (Buteo buteo), сiру чаплю (Ardea cinerea), водоплавних, про що свiдчить дистанцiя зльоту при зустрiчi з людиною: найбiльша вона в чорного лелеки.

Дорослi птахи якимось чином досить легко вiдрiзняють (очевидно, за зовнiшнiстю i поведiнкою) приїжджих i мiсцевих людей. Нам вiдомий випадок, коли один мiсцевий пiдлiток з цiкавостi часто оглядав гнiздо чорного лелеки, викидаючи яйця-розбовтки. Птахи продовжували гнiздитися. А фотографування їх з малими пташенятами на протязi одного дня призвело до залишення гнiзда. Батьки вiдлiтають вiд гнiзд з яйцями чи пташенятами неохоче, але це не говорить про спокiйне вiдношення до людини. Птах знаходиться в стресовому станi, гнiздо ж не полишає через необхiднiсть зiгрiвати кладку або малят. Особливу тривогу в чорного лелеки викликає наявнiсть в руках фотоапаратури, незвична поведiнка (наприклад, спостереження зi схованки, непомiтне пiдкрадання до гнiзда).

У лiтературi багато пишуть про будiвництво гнiздових платформ для великих птахiв, як ефективний бiотехнiчний захiд. На пiвночi Житомирщини у зв'язку з розвинутим бортництвом будiвництво подiбних платформ фактично практикується вже не одне столiття. Чорний лелека досить охоче гнiздиться на дахах цих вуликiв-колод. У наш час в районi Полiського заповiдника близько третини гнiзд збудованi на бортях, а на початку 1980-х рр. бiльше половини пар гнiздилися в таких умовах. Кiлькiсть старих покинутих бортей зменшилася, але ще достатня. В середньому на кожнi 100 га лiсу їх припадає 3-5. Водночас скоротилась i кiлькiсть придатних для гнiздування дерев з розлогою кроною. Не змiнилося за цей час i вiдношення пасiчникiв до чорного лелеки. Гнiздо, збудоване над якiсним вуликом-колодою, частiше всього скидається бортником. Лелеки можуть успiшно гнiздитися лише на покинутiй бортi. Опора для гнiзда на її даху бiльш надiйна, нiж на гiлках дерева. Гнiзда на вуликах мають, як правило, бiльшi розмiри i бiльш привабливi для птахiв. Крiм того, до них зручний пiдлiт, бо бортник розрубує частину гiлок для льоту бджiл. Лелеки намагаються гнiздитися лише на 1-2 % бортей. Це треба враховувати при побудовi штучних гнiздiвель для них i встановлювати достатню кiлькiсть платформ.

Особливо ефективне спорудження гнiздової платформи у випадку руйнування i падiння гнiзда. Птахи, не потривоженi людиною, обов'язково загнiздяться. У Полiському заповiднику вiдомий випадок гнiздування чорного лелеки на платформi на висотi всього 2,5 м. Вулик-колоду власник забрав, а дах залишив. На наступний рiк, незважаючи на таке низьке розмiщення опори, птахи загнiздились i на протязi багатьох рокiв успiшно вирощували потомство.

Випадкiв загибелi чорних лелек найбiльше зареєстровано нами серед пташенят. Найчастiше гинуть меншi з них, яких викидають з гнiзда дорослi птахи. Особливо великi втрати бувають у бiднi на їжу роки. Вiдомi факти загибелi пташенят вiд переохолодження через вiдсутнiсть дорослих птахiв при проведенi фотографування, хижакiв - куницi i навiть осоїда (Pernis apivorus). Зареєстровано випадок загибелi дорослого птаха вiд забруднення оперення вiдпрацьованими мастильними матерiалами.

Основна маса втрат у популяцiї безумовно припадає на зимовий перiод. Для покриття значних енергетичних затрат пiд час мiграцiї чорному лелецi достатня кiлькiсть рибної їжi на шляхах прольоту. Як показують спостереження, найбiльш ефективними мiсцями її добування є ставки рибгоспiв. Необхiдно заборонити вiдганяти чорних лелек з них, а за нанесену шкоду виплачувати компенсацiю. Органiзацiя спецiальної пiдгодiвлi навряд чи доцiльна та й буде коштувати значно дорожче.

ЛІТЕРАТУРА

Грищенко В.М. (1992): Чорний лелека в Українi: мiфи i реальнiсть. - Чорний лелека в Українi. Чернiвцi. 26-29.

Жежерiн В.П. (1961): Про поширення чорного лелеки у Волинськiй областi. - Зб. праць зоол. музею АН УРСР. 30: 82-84.

Україна (Ukraine),
260025, Житомирська обл.,
с. Селезiвка,
Полiський заповiдник.
 С.М. Жила